З численних правил і рекомендацій, яких слід дотримуватися під час цього свята, можна назвати основні:
По-перше, на масляницю вже не можна їсти м´ясну їжу. М’ясоїд (період, що відокремлює зимовий, Різдвяний піст від весняного, Великого) добігає кінця, та неділя напередодні масляниці виявляється останнім днем, коли дозволяється їсти м´ясо. Ось чому цей день отримав у народі назву "М´ясної заговини". На масляницю можна їсти молочні продукти і рибу. Проте основною стравою на масляницю є, як відомо, млинці, які печуть щодня з понеділка, але особливо багато - з четверга по неділю. Цей час називається широкою масляницею.
Друге правило, про яке не варто забувати, полягає в тому, що їжа на масляницю стає найважливішою формою життя. Ось чому в народі говорили, що в цей час треба їсти стільки раз, скільки собака махне хвостом або скільки разів прокаркала ворона. На відміну від багатьох інших свят на масляницю не тільки їдять вдома, в сім´ї, а й часто ходять в гості та запрошують гостей до себе. "Гостювання" набуває самоцільний характер.
Багато веселих потішних жартів, примовок, пісень, прислів´їв та приказок пов´язано з цими днями: "Без млинця НЕ масляниця", "На горах покататися, в млинцях повалятися", "Не життя, а масляниця", "Хоч з себе все закласти, а масляницю проводити", "Не все коту масляниця, а буде і Великий Піст".
У дні проводів Масляниці на головній вулиці міста чи села було прийнято влаштовувати справжні урочистості. З ранку і до пізнього вечора веселився чесний народ. Вулицями ходили ряджені з солом´яним опудалом (символом зими,що минає), одягненим в жіночі вбрання. А чи знаєте ви, що раніше було прийнято одягати опудало в чоловічій каптан та постоли і неодмінно в руки давати посуд на якому пекли млинці. Було прийнято розводити повсюдно вогнища і кидати у вогонь старе ганчір´я, непотрібне начиння. У центрі встановлювали високий стовп з колесом на вершині, що символізує яскраво палаюче сонце.
Масляна - це ще й сімейне свято. Весна асоціюється з початком нового життя, з продовженням роду. Тому раніше особливо шанували і вітали молодих людей, що вступили в шлюб у минулому році. Їх катали на санях по всьому селу, але за погане і мізерне частування могли скинути обличчям у сніг. У людей католицької віри, а також в деяких українських селах існує звичай карати будь-яким чином людей, котрі не вступили в шлюб. Вважається, що вони йдуть проти закону Божого. На Масляну холостякам до ніг прив´язували особливу колодку і примушували ходити з такою міткою весь день.
В останній день Масляної - Прощену неділю – прийнято просити вибачення у всіх рідних і знайомих, на що зазвичай відповідають "Бог простить!".
За матеріалами kulina
