Багатьох батьків турбує питання: як мають поститись школярі, чи мусять вони також обмежувати себе в споживанні скоромної їжі? Ми вже піднімали подібну тему в одній з попередніх статей «Дитина і піст», намагаючись дати якомога чіткіші відповіді на найбільш поширені запитання. Що ж стосується посту школярів, тут з’являються конкретніші вікові рамки (на відміну від слова «дитина», яке використовують і до новонародженого немовляти, і до 15-річного підлітка).
З точки зору Церкви, дитина переходить на новий духовний рівень, власне, після досягнення нею 7 років, коли приступає до першої сповіді. Тобто з цього віку вона вже є достатньо свідомою, здатна розрізняти такі поняття, як «добро і зло», «можна і заборонено», може зрозуміти, що означає «гріх». Саме тому логічно напрошується висновок, що й постувати варто розпочинати приблизно із настанням шкільного віку (після першої сповіді).
Проте, для школярів та студентів існують деякі виключення із загальних правил посту, які є цілком логічно обґрунтовані. По-перше, організм, який росте та розвивається, не можна позбавляти вітамінів та мінералів, які містяться, зокрема, в продуктах, заборонених для вживання на час посту. Школяр (студент) на заняттях тратить багато енергії, розумова праця виснажує, а пісна їжа не завжди може поповнити усі необхідні енергетичні затрати. Крім цього діти, які харчуються у шкільній їдальні, не мають особливого вибору щодо того, яку їжу споживатимуть на обід. Тож Церква послаблює піст для школярів та студентів (навіть в духовних навчальних закладах вводять такі послаблення посту для студентів).
Якщо ви дуже хвилюєтесь з того приводу, що ваша дитина-школяр не тримає строгий піст – зверніться до священика і попросіть благословення на послаблення посту. Проте пам’ятайте, що піст – це далеко не дієта, а щось значно глибше. Поговоріть з донькою чи сином про піст, про його істинне, глибинне значення. Нехай дитина подумає, від чого можна утриматись в цей час, що заважає їй плекати свій духовний світ? Можливо надмірна присутність в її житті комп’ютера (любов до комп’ютерних ігор, залежність від соціальних мереж), телевізора, інших розваг. Можна постановити для себе вивчити протягом посту кілька нових молитов, прочитати мудру книгу, частіше навідуватись до храму, позбутись надмірної пристрасті до солодощів чи ін.
Можна також запропонувати дитині скласти список негативних рис і звичок, які заважають їй у житті: надмірна запальність, через яку виникають постійні сварки з друзями та вчителями, лінивство, яке заважає добросовісно виконувати домашні завдання, звичка обмовляти інших, або обманювати і т. ін.. А потім спробувати протягом часу посту викоренити зі свого життя бодай одну із них. Тоді цей піст буде дійсно корисним для дитячої душі, такі практики допоможуть вашому сину чи доньці зрозуміти істинне значення посту.
Постити чи ні – річ дуже індивідуальна, примусом ви навряд досягнете бажаного результату, швидше викличете «протидію», а от розповідати, пояснювати, подавати власний добрий приклад – це справді ваш батьківський обов’язок.
Автор: Марта Павлюк
