Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Контрацепція. Мрії здійснюються!

Контрацепція

Мрії… Хто ж із жінок не любить мріяти? Ви бачите себе здоровою, коханою, сексуальною та ще й рівноправною у статевих стосунках, вільною від страху небажаної вагітності.

Сучасна наука переконує нас, що здійснення цих мрій цілком реальне для кожної жінки, завдяки досягненням вчення про контрацепцію. Воно стрімко розвивається у різних напрямках: гормональна контрацепція, внутрішньоматкові спіралі, бар’єрні методи, природні методи планування сім’ї.

Напевно, ви чули, що ідеального методу запобігання небажаній вагітності загалом не існує. Однак також потрібно знати, що найкращий засіб для конкретної жінки підібрати цілком реально, можливо і навіть необхідно. Не соромтеся, не зволікайте, зверніться до свого гінеколога! А наша публікація допоможе зорієнтуватись у різних видах контрацепції і підготуватися до розмови зі спеціалістом. Але спочатку опануємо декілька медичних термінів, без яких поняття «контрацепція» розглядати взагалі недоцільно. Отож бо розпочнемо.

Овуляція – розривання зрілого фолікула в яєчнику з виходом яйцеклітини в черевну порожнину. Якщо запліднення не відбувається, яйцеклітина через 12-24 години руйнується. Звичайно протягом менструального циклу дозріває один фолікул. За час усього репродуктивного віку овулює близько 400 яйцеклітин.

Естрогени – стероїдні гормони, що в основному синтезуються в яєчниках. Назва походить від грецьких слів “оistros” – пристрасть, та “genos” – народження, тобто “яке породжує пристрасть”. Естрогени стимулюють розвиток вторинних статевих ознак, поліпшують кровопостачання матки, викликають розростання її слизової, сприяють розвитку молочних залоз, підвищують лібідо.

Гестагени – стероїдні гормони, які здебільшого синтезуються в яєчниках. В основі назви лежить грецьке слово “gesto” – нести. Основну роль відіграють у створенні умов для імплантації яйцеклітини в матці та виношування вагітності. Основним гестагеном яєчників є прогестерон.

ГОРМОНАЛЬНА КОНТРАЦЕПЦІЯ

Гормональна контрацепція за правильного застосування – спосіб запобігання небажаній вагітності, що гарантує практично стовідсоткову надійність. Людство не має сьогодні методу, який би наблизився або перевищував за своєю ефективністю гормональні контрацептиви.

Крім того, залежно від віку жінки, може бути різним і функціональне призначення гормональної контрацепції. У підлітковому віці – це попередження небажаної вагітності для збереження репродуктивного здоров’я, в зрілому – такі засоби допомагають дотриманню оптимальних інтервалів між пологами, а в пізньому репродуктивному віці – служать для запобігання непланованої вагітності, збереження соматичного здоров’я, мають захисну гормональну дію щодо профілактики раку тіла матки, яєчників тощо.

Різноманітність складу і способу застосування таких препаратів дає можливість підібрати для жінки контрацептив, що гарантує не лише близьку до стовідсоткової ефективність, а й забезпечує сексуальну гармонію. Адже повноцінного сексуального взаєморозуміння не можна досягти під загрозою непланованої вагітності. В Україні сьогодні представлено широкий спектр сучасних, низькодозованих, ефективних гормональних контрацептивів, які відрізняються також і за ціною. Кожна жінка можете обрати препарат, який відповідав би стану її здоров’я, сексуальній активності, зайнятості, життєвим поглядам тощо. Якщо вам набридає щодня вживати одну таблетку, можете скористатись пластирем, кільцем, або зробити ін’єкцію раз на місяць. Навіть у період грудного вигодовування дитини жінка може застосувати спеціальні гормональні препарати!

Як вони діють?

Дозрівання яйцеклітини, її запліднення та весь розвиток зародка – складний і тривалий процес. Лише завдяки максимальній гармонії в діях гормональної та нервової систем створюються умови для продовження роду. Найменші відхилення і “збої” призводять до порушення гормонального балансу в організмі, і вагітність не настає.

Саме на втручанні в гормональний стан і базується метод гормональної контрацепції. Варто зазначити, що в сучасних гормональних контрацептивах має місце таке поєднання компонентів, що протизаплідний ефект досягається за мінімального впливу на рівень власних гормонів. Але такий вплив відбувається на всіх ланках складної гормональної системи.

Механізм дії гормональної контрацепції передбачає тимчасове пригнічення овуляції, тобто яйцеклітина не виходить з яєчника. Внаслідок цього настає тимчасова неплідність. Зміни в гормональному фоні організму призводять до зміненої реакції органів, які підпорядковані цим гормонам: маткових труб, матки, шийки матки.

Знайомство зблизька

Сучасне фармацевтичне виробництво пропонує чимало препаратів гормональної контрацепції. Існують суворі вимоги до новітніх гормональних засобів: висока ефективність при мінімальній дозі гормонів, нешкідливість для здоров’я, простота в застосуванні, збереження фізіології та психології сексуального життя, цінова доступність.

Чи не найбільшу групу із усіх препаратів складають комбіновані контрацептиви. Вони бувають моно-, дво- і трифазні. Давайте розглянемо деякі з них.

Препарати монофазного типу містять постійну дозу гормонів для всього періоду менструального циклу. В упаковці знаходимо 21 таблетку одного кольору. Вживати треба по 1 таблетці з 5-го дня після початку менструації, якщо немає інших вказівок. Коли випито всі таблетки, роблять перерву на 7 днів, під час якої і настає менструація. Приймання монофазних препаратів найбільше поширене в світі. Це зумовлене їх високою надійністю, доброю переносністю і вираженою лікувальною дією у випадках деяких гінекологічних захворювань.

Впровадження препаратів дво- і трифазного типів стало новим етапом у розвитку гормональної контрацепції. Їхня дія ґрунтується на доборі різних доз гормонів, залежно від дня циклу – відбувається коливання рівня гормонів, як і за нормального менструального циклу. Це препарати, що унікально поєднали у собі високу контрацептивну надійність і максимальну подібність до нормального гормонального стану жінки. Середники цих груп також здебільшого мають в упаковці 21 таблетку. Але у двофазних вони двох кольорів, у трифазних – трьох кольорів.

Альтернативою комбінованим естроген-гестагенним препаратам є група чисто прогестинових контрацептивів. Якщо оперувати медичними термінами, варто сказати, що вони не містять естрогенного компонента і складаються з мікродоз синтетичних гестагенів. А перевагою цих препаратів є дуже низька кількість ускладнень з боку серцево-судинної системи, печінки, процесу згортання крові – тобто тих, які викликані естрогенами.

Чисто прогестинові препарати приймають у постійному режимі по 1 таблетці, починаючи з 1-го дня менструації щоденно упродовж 6-12 місяців, за умови доброї переносності та відсутності побічних явищ. Ефективність застосування таких препаратів складає 98 відсотків.

Настав час згадати і про так звану посткоїтальну контрацепцію. Такий спосіб запобігання вагітності може бути високоефективним способом захисту від вагітності після зґвалтування, в разі виявлення після статевого акту дефекту бар’єрних протизаплідних засобів – кондомів. Проте спеціалісти не радять зловживати цим методом, особливо підліткам.

Одним із менш поширених, але досить ефективних методів гормональної контрацепції є ін’єкції протизаплідних препаратів. Вони поєднують у собі кілька властивостей:
– ці препарати забезпечують високий контрацептивний ефект упродовж місяця після однієї ін’єкції;
– технічно їх вводити нескладно, і це ніяк не пов’язане з часом коїтусу;
– вони не містять у складі естрогенів і тому не викликають побічних реакцій, які характерні для останніх;
– ін’єкційні контрацептиви не пригнічують лактації, що важливо для запобігання вагітності у післяпологовому періоді та під час годування дитини.

Сьогодні широко використовують ін’єкційні контрацептиви, які не містять в своєму складі естрогенів.

Важливі застереження

Гормональна контрацепція – це метод запобігання вагітності, яким, на жаль, не зможуть користуватися усі бажаючі. Легкий у застосуванні та надійний захисник, він не рекомендується для жінок із:
– наявністю доброякісних чи злоякісних пухлин на цей час або в минулому;
– гіпертонічною хворобою або симптоматичною артеріальною гіпертензією;
– тромбоемболічною хворобою та порушенням згортання крові;
– порушенням венозного кровообігу, варикозом;
– захворюваннями серцево-судинної системи та порушеннями кровообігу;
– підвищеним вмістом ліпідів у крові;
– цукровим діабетом;
– захворюваннями ендокринної системи;
– захворюваннями печінки і нирок;
– епілепсією, неврозами та іншими психічними хворобами;
– хворобами крові;
– колагенозами.

Лікар і тільки лікар може визначити, чи доцільно використовувати гормональну контрацепцію тій чи іншій жінці, і які саме препарати підійдуть їй найкраще. Адже вже за зовнішнім виглядом жінки спеціаліст може оцінити її гормональний стан: яких гормонів надлишок, а яких, можливо, не вистачає. І тільки після цього фахівець порекомендує препарат, що найбільше відповідає організмові. А це надзвичайно важливо! Так, в абсолютно здорової жінки, яка, в принципі, може користуватися гормональними контрацептивами, за невдалого підбору препарату, коли співвідношення естрогенів та гестагенів не відповідатиме ідеальному для її організму, часом виникають побічні реакції. Якщо вживання цих препаратів призвело до надлишку в організмі естрогенів, жінку турбуватимуть головний біль, нудота, блювота, підвищення тиску крові, дратівливість, болючість молочних залоз, тромбофлебіт, здуття живота. Надмірне надходження в організм гестагенів проявиться збільшенням ваги тіла, депресією, підвищеною втомлюваністю, висипанням вугрів на обличчі. Такі жінки відчують зниження лібідо та сексуальної активності. Мажучі міжменструальні кров’янисті виділення внесуть додатковий дискомфорт у повсякденне життя.

Як запобігти цим побічним реакціям та ускладненням?

1. Перед початком використання гормональної контрацепції пройдіть обстеження у медичного спеціаліста, а за необхідності – в інших спеціалістів.
2. Користуйтеся лише тим препаратом, що вам порекомендував лікар, а не тим, який підійшов вашій подрузі чи зацікавив через рекламу на телебаченні чи радіо.
3. Розпочавши прийом, чітко дотримуйтесь інструкції.
4. Уважно стежте за змінами в стані вашого здоров’я, особливо протягом перших трьох місяців вживання контрацептиву.
5. Негайно зверніться до лікаря за таких обставин:
– підозра на вагітність;
– тромбоемболічні порушення: сильний біль у нозі, набряк ніг, відчуття поколювання в ділянці серця і грудної клітки, задишка;
– поява вперше сильного болю голови, зміна сприйняття – порушення зору, слуху;
– підвищення артеріального тиску;
– жовтяниця;
– епілептичний напад;
– будь-які інші зміни стану вашого здоров’я, що вносять дискомфорт у життя - кров’янисті виділення, депресія, дратівливість та інші.
6. Навіть якщо препарат ідеально вам підійшов, обов’язково періодично приходьте на огляд до гінеколога.

Вам потрібно знати

– Сучасні дослідження переконливо доводять, що у жінок, які приймають гормональні контрацептиви, насамперед комбіновані монофазні, упродовж двох років чи довше, частота доброякісних захворювань молочних залоз – мастопатії – суттєво знижується. Залежності між вживанням гормональних контрацептивів і частотою виникнення раку молочної залози не виявлено.

– Ризик розвитку раку шийки матки внаслідок тривалого застосування гормональних контрацептивів не збільшується, але доведено, що частота раку тіла матки у жінок тієї групи, яка приймає дані препарати, на 18 відсотків менша.

– У більшості жінок можливість завагітніти відновлюється невдовзі після припинення прийому препаратів.

– У жінок, які вживали гормональні контрацептиви, перебіг наступних вагітностей відбувається без суттєвих відмінностей, порівняно з жінками, котрі не використовували таких препаратів.

Отож, сучасні мало- і мікродозовані оральні контрацептиви не викликають серйозних ускладнень і жінки, які практично здорові, можуть їх вживати.

ВНУТРІШНЬОМАТКОВА КОНТРАЦЕПЦІЯ

Цікава історія

Історія внутрішньоматкової контрацепції починається з 1909 року, коли німецький гінеколог Р.Ріхтер запропонував для запобігання вагітності вводити в порожнину матки дві-три шовкові нитки, скручені у кільце. Через кілька років інший німецький гінеколог Е.Грефенберг видозмінив це кільце, ввівши у нитку шовкопряда дротину з “німецького срібла” – сплаву міді, нікелю й цинку. У 1928 pоці вчений повідомив про позитивні результати, отримані ним в процесі застосування внутрішньоматкових засобів різної конструкції, – кілька сотень пацієнток успішно використовували цей метод упродовж десяти років.

За деякий час, тобто в 1936 році, японський лікар Тереї Ота запропонував засіб у вигляді золотого або позолоченого кільця, в центрі якого спицями прикріплено маленький диск.

У 1959 pоці учені Дж.Оппенгеймер (Ізраїль) та І.Ішихама (Японія), незалежно один від одного, оголосили про нові внутрішньоматкові контрацептиви, застосування яких дало цікаві результати. Ці повідомлення ознаменували початок нової ери внутрішньоматкової контрацепції, що, разом з успіхами у хімії полімерів, стало поштовхом до створення нових перспективних видів внутрішньоматкових протизаплідних засобів.

Як вони діють

Знайомство зблизька

Сьогодні широко застосовують два види внутрішньоматкових спіралей:
а) із вмістом міді;
б) ВМК, що виділяють гормони.

Надійно та привабливо

Ефективність різних видів ВМК є неоднаковою. Для немедикаментозних поліетиленових засобів вона становить 92 відсотки; медикаментозних – 98-99 відсотків.

Зручність ВМС полягає в нечастому – раз у 3-5 років, залежно від виду “спіралі”, введенні контрацептива, що дає можливість сучасній жінці роками не турбуватися про небажану вагітність.

Наявність ВМК не створює незручностей під час статевого акту і дозволяє партнерам почувати себе комфортно та вільно.

Важливі застереження

Яким привабливим та надійним не є метод ВМС, він, на жаль, не ідеальний. Існує група жінок, яким експерти ВООЗ взагалі не рекомендують внутрішньоматкові “спіралі”, зокрема:
– дівчатам та молодим жінкам, котрі не народжу¬вали;
– хворим із злоякісними пухлинами тіла, шийки матки та піхви;
– за підозри на вагітність;
– жінкам із гострими запальними захворюваннями органів малого таза.

Існує велика група осіб, у яких ризик від використання ВМС досить високий, і лише лікар може визначити доцільність користування цим методом. Лікарський нагляд потрібен буде і після введення “спіралі”, принаймні раз на 6 місяців потрібно навідуватися до кабінету фахівця. Таке спостереження допоможе своєчасно виявити і усунути ускладнення від ВМС типу болю, кровотеч у міжменструальному періоді та збільшення об’єму крові, яка втрачається під час місячних, запальних захворювань органів малого таза тощо.

Вам потрібно знати

– Частота ускладнень при використанні ВМС значно вища у жінок до 20 років і після 45 років.
– Єдиної думки щодо медичних дій у випадках, коли, за наявності ВМС, виникає маткова вагітність, серед вчених немає. Більшість із них рекомендує переривати таку вагітність, хоча є дані про те, що ВМС не впливає негативно на розвиток плода, але значно збільшує ризик самовільного аборту та передчасних пологів.
– Частота експульсій (вигнання) внутрішньо-маткового контрацептива коливається від 0,7 до 30 відсотків, причому більшість таких випадків спостерігається в перші 3-4 місяці після введення ВМК, а через 3-4 роки реєструються лише поодинокі випадки експульсій.
– Після видалення ВМК 40 відсотків жінок вагітніють протягом першого місяця, 75 відсотків – через 4 місяці, 90 відсотків – до кінця першого року.
– Застосування методу ВМК у тих, хто ще не народжував, донині є предметом дискусій і вирішується у кожному випадку індивідуально.
– Експерти ВООЗ вважають недоцільним використання ВМК в осіб, які мають двох і більше сексуальних партнерів, у зв’язку із значним підвищенням ризику запальних захворювань.

БАР’ЄРНІ МЕТОДИ КОНТРАЦЕПЦІЇ

Існує група засобів, котрі належать до бар’єрних методів контрацепції. Ми вважаємо доцільним зупинити увагу на двох доступних на сьогодні засобах – сперміцидах і презервативах.

Цікава історія

Найстародавніший контрацептив місцевої дії був описаний у єгипетському папірусі (папірус Петрі) в 1850 році до Різдва Христового. В рецепті було рекомендовано готувати так звану “ают пасту” з екскрементів крокодила, також робити суміш меду з натроном. Такі речовини потрібно було вводити у піхву до статевого акту. Це особливо цікаво, оскільки єгиптяни ще не знали про існування сперматозоїдів.

Первісні племена також застосовували бар’єрну контрацепцію. У Центральній Африці практикувалося введення в піхву дрібно нарізаної тоненької тканини або трави. На Суматрі використовували тампони, просякнуті таніновою кислотою. У Гвіані й на острові Мартініка місцеві жінки для промивання піхви застосовували спринцювання лимонним соком. У Франції в XVIII столітті маркіз де Сад рекомендував користуватися губкою, намоченою у суміші води і коньяку, яку вводили в піхву при статевому акті. І тільки в 1880 році з’явилися перші сперміциди, до складу яких увійшли хіна і масло какао.

Історія вирішила усе так, що на деякий час піхвові контрацептиви були забуті, і лише сучасні, так звані, місцеві сперміциди відкрили нову еру в контрацепції.

Що ж стосується винайдення презерватива, то французи приписували це британцям, називаючи його “англійським плащем”, англійці, навпаки, – французам, іменуючи “французьким конвертом”. Насправді ж, дані про існування презервативів можна зустріти ще в літописах, датованих 1350 роком до нашої ери, коли в Єгипті носили декоративні ковпачки для прикрашання статевого члена. У Європі, яку в XVI столітті полонив сифіліс, за рекомендацією італійського лікаря Фаллопія, під час статевого акту застосовували мішечок з тканини, просякнутої антисептичним розчином. Це теж був свого роду презерватив. У XVII столітті в Англії, при дворі Карла Другого жив легендарний лікар Кондом, ім’я якого стало загальновідомим, саме йому сьогодні приписують честь винаходу презерватива.

Що таке сперміциди

Сперміциди – це хімічні речовини, що інактивують та руйнують сперматозоїди в піхві до того, як вони встигнуть проникнути у верхні відділи статевої системи.

Сьогодні існує ціла група сучасних сперміцидів, до складу яких, зазвичай, входять два компоненти: спермоушкоджуючі хімічні речовини та основа, тобто носій. Остання забезпечує рівномірний розподіл хімічного агента в піхві шляхом огортання шийки матки і утримання його на місці таким чином, щоб жоден сперматозоїд не уникнув контакту зі спермоушкоджуючим засобом.

Сучасні сперміциди є ефективними. Користуючись ними, ви на 70 відсотків застраховуєтеся від небажаної вагітності.

Знайомство зблизька

Існують різні форми випуску сперміцидів: аерозолі та піни, пасти, гелі й креми, вагінальні пінисті таблетки, супозиторії, тампони. Їх можна застосовувати як окремо, так і в поєднанні, приміром, із презервативами.

Обираючи, враховуйте, що аерозолі та піни ефективні відразу після введення. А ось пінисті вагінальні таблетки та супозиторії, що зручні в зберіганні, транспортуванні, після введення в піхву перед статевим актом вимагають 5-10 або 10-15 хвилин очікування. Тому, користуючись ними ретельно дотримуйтеся інструкції.

Зручні та ефективні

Це легкий і нешкідливий метод, що майже немає побічних ефектів, застерігає від небажаної вагітності, маючи додаткові корисні властивості. Наприклад, додатково зволожує піхву під час статевого акту; забезпечує певний захист від інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Важливі застереження

Ви не можете користуватися сперміцидами, якщо:
– страждаєте на алергію до сперміцидів;
– маєте аномалії розвитку статевої системи (геніталій), зрозуміло, їх наявність може встановити лише гінеколог, тому без огляду спеціаліста не обійтися.

Окрема розмова про презервативи

Презерватив – це єдиний метод, який захищає як від небажаної вагітності, так і від захворювань, що передаються статевим шляхом. Давайте припустимо, що ваш сексуальний партнер до зустрічі з вами вже мав статеві зв’язки, і отримаємо “цікаву” арифметику стосовно захворювань, які передаються статевим шляхом. Якщо у вас 2 партнери, то флору ви отримуєте від 3, якщо 3 – то кількість так званих опосередкованих партнерів дорівнює 7, якщо 4 – цифра зростає до 15, а у випадку 5 – це вже 31 зв’язок, 6 – отримуємо 63, 7 – аж 127, а 8 – 255!

Тому презерватив – засіб, вміти користуватись яким зобов’язані усі – від підлітків до літніх людей, причому обох статей. Тому давайте разом пригадаємо як це робити.

– Не покладайтеся на партнера, завжди майте із собою запасні презервативи. Саме декілька, а не один, який може виявитися пошкодженим, розірватися.
– Ніколи не зберігайте презервативи у теплому місці, на сонці (адже гума має властивість розплавлюватись) або в тісній кишені одягу – від постійного тертя презерватив пошкоджується.
– Не забудьте перевірити термін придатності, що повинен бути вказаний на упаковці, прострочений кондом уже ні від чого не захистить.
– Якщо зовні ви помітили дефекти упаковки – не варто використовувати даний презерватив. Хтозна, чи тільки цими дефектами все закінчилося?
– Запам’ятайте, якщо, відкривши упаковку, помітна дивна сухість або, навпаки, липкість презерватива, ушкодженість – його використовувати не можна.
– Використовуйте презерватив під час кожного статевого акту.
– Відкривайте упаковку дуже обережно, щоб не пошкодити презерватив гострим нігтем, прикрасою.
– Якісний презерватив – це тонкий чохол, виготовлений із гуми (латексу), пластику (вінілу) або натуральних продуктів – обробленої колагенової тканини сліпої кишки молодих ягнят. Потрібно пам’ятати, що презервативи з натурального матеріалу не затримують збудників захворювань, які передаються статевим шляхом, тому не захищають від інфікування. Всі презервативи обов’язково мають змазку.
– Переконайтеся, що поверхня зі змазкою знаходиться зовні.
– Презерватив потрібно одягати на пеніс лише тоді, коли останній досяг повної ерекції, але обов’язково до введення в піхву.
– Наприкінці презерватива повинен залишитися простір для сперми. Саме тому більшість їх видів мають спермоприйомник, резервуар. Щоб правильно одягти кондом, варто затиснути пальцями його кінець на 1-2 см чи спермоприйомник, аби там не залишилося повітря, потім розкатати по всій довжині статевого члена.
– Ніколи не використовуйте олію, вазелін, жирні креми, адже вони руйнують латекс, із якого виготовлено презерватив. Якщо бажаєте чи потребуєте додаткової змазки, переконайтеся в тому, що вона створена на водяній основі. Або застосовуйте власний вагінальний секрет чи слину, хоч остання має багато мікроорганізмів.
– Після сім’явиверження, тримаючи презерватив за основу (кільце), необхідно відразу витягти пеніс із піхви, поки він ще знаходиться в стані ерекції. Це попереджує зісковзування кондома і пролиття сперми на статеві органи.
– Кожен презерватив можна використовувати лише один раз. Тому не варто його прати, сушити і змащувати кремом – наступного разу він не захистить.
– Ніколи не застосовуйте два презервативи, одягнені один на другий – між ними виникає інтенсивне тертя, і вони швидко рвуться.
– Також дивіться попередні коментарі.

ПРИРОДНІ МЕТОДИ ПЛАНУВАННЯ СІМ’Ї

На чому все ґрунтується?

Уважно послідкуйте за змінами в організмі. Виявляється, що протягом менструального циклу – періоду від першого дня попередньої до першого дня наступної менструації – ваш організм поводить себе не однаково. Змінюється настрій, чутливість молочних залоз, кількість слизу в піхві, положення, ступінь відкриття та м’якість шийки матки і навіть сексуальність. Загалом, ви проходите дві фази – фертильну, коли можливе настання вагітності, та інфертильну, коли зачаття неможливе або малоймовірне.

Саме на знанні певних фізіологічних ознак, що дають змогу визначити період, під час якого варто утримуватися від статевих стосунків, аби не завагітніти, грунтуються природні методи планування сім’ї (ПМПС). Існує чотири ПМПС:
– календарний;
– метод базальної температури;
– метод цервікального слизу;
– симптотермальний – поєднання попередніх двох методів.

Знайомство зблизька

Календарний метод досить поширений, адже жінка, знаючи тривалість свого менструального циклу та дату останньої менструації, сама визначає час, “небезпечний” для статевих стосунків. Зрозуміло, що періоди відразу після менструації та деякий час до менструації є відносно безпечними, тобто зачаття малоймовірне.

Найбільш точно методом можна користуватись, якщо в жінки є менструальний календар за останні 6-12 місяців. Тоді розрахунки проводять таким чином: перший день ймовірного настання вагітності визначають шляхом віднімання числа 18 від тривалості найкоротшого менструального циклу. Останній день існування такої ймовірності розраховують, віднімаючи число 11 від тривалості найдовшого циклу. Таким чином визначають початок і кінець фертильного періоду. Наприклад, ваші записи показують, що найкоротшим був цикл 25 днів, а найдовшим – 31 день. Першим фертильним у цьому разі буде 7-й день циклу (25-18=7), а останнім 20-й (31-11=20). Інакше кажучи, фертильна фаза триватиме з 7-го по 20-ий день менструального циклу.

Щоб уникнути небажаної вагітності, вам варто утримуватися від статевих стосунків у свої “небезпечні” дні.

Але майте на увазі, якщо тривалість ваших менструальних циклів протягом останнього року відрізнялася більше, ніж на 10 днів, календарний метод застосовувати не варто. Небажаний він також у випадках гінекологічних захворювань, емоційних та фізичних перевантажень, зміни клімату та після штучного аборту. Тому варто наголосити, що ефективність цього методу не дуже висока.

Метод базальної температури

Після овуляції – виходу яйцеклітини з яєчника – відзначається незначне підвищення температури тіла, що пов’язане з дією гормону прогестерону. Якщо зафіксувати це підвищення, можна точно знати, коли виходить дозріла яйцеклітина, тобто коли можливе зачаття. Температуру міряють щодня зранку, не встаючи з ліжка, у прямій кишці, упродовж семи-десяти хвилин. Після овуляції температура тіла стає вищою 37 градусів Цельсія. І тримається такою аж до менструації.

Якщо користуватися лише цим методом, то, щоб уникнути непланованої вагітності, варто утриматися від статевих зносин весь період від початку менструації аж до третього дня після підвищення температури вище 37 градусів Цельсія.

Оскільки на температуру тіла впливає багато різних чинників, метод може виявитися малоефективним. Перед тим, як починати користуватися ним, потрібно порадитись із лікарем-гінекологом.

Метод цервікального слизу

Більшість здорових жінок протягом декількох днів після менструації відчувають сухість у піхві. Далі з’являється липкий слиз, після чого протягом декількох днів вологість піхви зростає. Останній день такого змащування збігається з найвищим рівнем естрогенів в організмі та проявляється рідкими світлими або мутнуватими виділеннями, що нагадують сирий яєчний білок. Потім виділення різко змінюються – стають густими або припиняються, і жінка знову відчуває сухість у піхві, аж до появи менструації. Для того, щоб правильно трактувати ці різноманітні зміни, треба пройти спеціальне навчання у центрі планування сім’ї або проконсультуватися із лікарем-гінекологом. Лише за цих умов метод буде працювати і ви зможете, слідкуючи за характером слизу, вирішувати: вступати у статеві стосунки чи варто утриматись, адже ймовірність зачаття висока. За своєю надійністю метод значно поступається сучасним, високоефективним засобам контрацепції.

Важливі застереження

Оволодіння ПМПС вимагає часу, а в деяких випадках спеціальної підготовки і консультацій медичного спеціаліста.

Всі ці методи передбачають утримання від статевих стосунків протягом певного часу, а жінка щоденно змушена вести записи про зміни в організмі.

І, нарешті, основне - метод вимагає щоденного прийняття свідомого рішення від обох партнерів.

Пізнавально та корисно

Хоч контрацептивну ефективність природних методів планування сім’ї не можна порівняти з гормональними контрацептивами чи внутрішньоматковими засобами, оволодіння ними дозволяє не лише уникнути непланованої вагітності, але й сприяти бажаній.

Наш короткий огляд методів контрацепції – це лише перший крок на шляху до вашого сексуального здоров’я. Головне, ви повинні зрозуміти – запобігати непланованій вагітності, відчуваючи себе здоровою та щасливою, цілком реально. Потрібно лише прикласти незначну кількість зусиль.

Тож, бажаємо вам зробити цей мудрий крок. Якщо ж ви мрієте вчинити щось кардинально інше – народити дитину, то відкладіть дану публікацію десь на поличку і обов’язково пригадайте про неї через деякий час!

Статті надані проектом "Разом до здоров´я"

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

11 міфів про контрацепцію

Протизаплідні засоби до цих пір залишаються джерелом міфів і забобонів. Найчастіше це обумовлено тим, що про такому інтимному питанні воліють консультуватися у «головних» фахівців - мам, подруг, форумів, але ніяк не у фахівців

Чи бувають безпечні аборти?

Чому перервана навіть на ранніх термінах вагітність може стати серйозним ударом по здоров`ю жінки? Річ у тому, що із самого початку вагітність викликає серйозні зміни, перебудову в багатьох системах органів жіночого організму, перш за все в центральних регуляторних системах — нервовій та ендокринній.

Контрацепція. Від міфів до реальності

Міф про те, що сексу в нас немає, змінився міфом про те, що навколо лише секс, а сексуальна активність та вправність вважаються мало не основними чеснотами особистості. Та будь-який статевий акт (чи то „мовчазний” чи „сексуально-революційний”) передбачає можливість настання вагітності. Зауважимо, не завжди запланованої, бажаної, очікуваної.

З мене досить! Контрацепція після аборту.

- «Ірка, не драматизуй! Не одна ти, з кожним це трапляється... Сама розумієш, істерики тут ні до чого. Пішла, зробила і забула…» - у слухавці лунав впевнений голос подруги.
Звісно, Катя намагалася підтримувати мене, переконати, що з цієї ситуації є вихід. Але чому вихід – то завжди вибір? І щоб зробити його, розум, душа, все людське має пройти через це пекло?