- Привіт, Мальвіна! - привітався заєць. - Добре, що я тебе зустрів: тобі лист, тримай.
- Дякую, - сказала кізка зайцю, взяла лист і присіла на пеньок. «Все одно поспішати нікуди, ось зараз і прочитаю свій лист», - вирішила Мальвіна.
Це був лист від улюбленої бабусі. «Здрастуй, люба онучка», - писала бабуся. «Приїду до вас в гості в середу, чекайте до обіду».
- Ура, бабуся приїде! - від радості закричала Мальвіна. - Ой, у середу? Так це ж сьогодні! І вже обід! Треба поспішати додому: раптом бабуся вже там.
Мальвіна поспішила додому, але бабусі ще не було.
«Встигла!», - видихнула Мальвіна. Вона зайшла в свою кімнату і раптом помітила, що там невеликий безлад. Кізка почала швидко прибирати речі на місця. «А то бабуся подумає, що я нечепура», - вирішила Мальвіна.
Прибравши в кімнаті, Мальвіна подумала, що добре б приготувати для своєї улюбленої бабусі що-небудь смачне. Тому вона зробила салат з моркви і капусти та поставила в піч капустяний пиріг.
Коли пиріг був вже майже готовий, додому повернулися батьки Мальвіни, а з ними була бабуся. Виявляється, вони зустрілися по дорозі.
Мальвіна та її бабуся були дуже раді зустрічі. Їм хотілося швидше розповісти одна одній, що нового з ними сталося за той час, поки вони не бачилися.
- Яка ж ти розумниця, донечко! Поки нас чекала, і порядок навела сама, і обід приготувала! - похвалила Мальвіну мама. - І що ж, тобі не страшно було вдома знаходитись самій?
- Не страшно, мамочко! - відповіла кізка.
І раптом Мальвіна зрозуміла, що за всіма турботами їй ніколи було прислухатися до того, що відбувається під вікнами та за дверима, і ніколи було думати про свої страхи.
- Виявляється, бути однією вдома зовсім не страшно, якщо зайнятися якимось цікавою справою! - сказала Мальвіна.