Трохи пізніше, за часів 18 сторіччя, Росії тернистими шляхами з Європи дісталося те, що сьогодні ми називаємо “російським лото”. Проте тоді грати в нього могли собі дозволити далеко не всі: гра була розрахована на вельможних багатіїв. І тільки в двадцятому сторіччі лото стало доступним і для інших прошарків суспільства. У Радянському Союзі лото називали родинною грою, що сприяє розвитку. Антон Чехов в одному зі своїх творів описує гру в лото, коли групка дітей, які залишилися без нагляду одного вечора, грають і роблять ставки в одну копійку.
Багатії переважно спеціально добирали час для цієї гри , зазвичай це були вільні години в період після вишуканої вечері. Саме тоді, після великої порції калорійної та смачної страви, запитої дорогим вином, багаті люди збиралися в парадній вітальні та розпочинали гру… Особливою була атмосфера й процес гри в лото взимку, коли сонце заходило значно раніше, аніж у більш теплі сезони року. І тоді той, хто переміг, імпульсивно й голосно радів, викрикуючи “Бінго!” До речі, і це слово дійшло до нас з італійської, означає воно “виграш”. За тих часів запозичення активно проникали в інші мови, тому слово прижилося й на території тієї ж вищезгаданої Росії. Гра в лото неймовірно розслабляла людей, у неї грали незалежно від пори року чи стану погоди за вікном – вона однаково захоплювала й підіймала настрій, розпалюючи в людині азарт.
Існує декілька варіацій лото. Можуть бути різного вигляду фішки чи навіть картки, а замість цифр можуть бути намальовані й інші символи. Є думка, що гра в лото сприяє розвитку комбінаторного міркування в учнів середнього шкільного віку.
Гру “Лото” можна придбати на сайті “Букля” в спеціальному розділі. На сторінці представлено велику кількість ігор на різний смак. Нехай настільні ігри зроблять проведення вільного часу ще більш насиченим!
