Тоді гномики Кузя та Туся сказали Брикулі:
- Ну, все! Ми з тобою більше не гратимемо, бо ти не вмієш себе поводити і боляче кидаєш сніжками. Йди звідси і приходь, коли навчишся поважати інших!
Брикуля зрозумів, що дійсно погано себе поводив з друзями, і їм було неприємно і боляче від його сніжків. До того ж, Брикулі зовсім не хотілося йти додому. Але визнати, що він був неправий, Брикуля не міг.
- Гномики, не проганяйте мене! Я ж не винен – то мені злі сніжки попадалися, - вигадав Брикуля у своє виправдання.
Туся покачала головою, а Кузя хотів-було сказати щось суворе, але потім замислився та відповів:
- А може, ти сам злий, Брикуле, тому й сніжки в тебе виходять злими? Ось у Тусі і в інших гномиків сніжки добрі і нікого не ображають.
Звичайно, Брикулі не хотілося щоб його вважали злим.
- Ні, я не злий! – сказав Брикуля. – Я попрошу своїх сніжок поводити себе добре, і вони більше нікому не зроблять боляче. Вони в мене слухняні, - додав Брикуля на всяк випадок.
- Так-то краще! – відповіли Кузя і Туся. – Тоді давай спробуємо, як в тебе вийде. А зараз лови! – засміявся Кузя та кинув Брикулі свою сніжку.
Гномики знову почали разом гратися. На цей раз це було дуже весело, і ніхто навмисно боляче не кидався.
- Ось, Брикуле, твої сніжки тебе послухалися та поводили себе добре, - сказали Брикулі гномики, коли гра завершилася. – Але якщо наступного разу вони в тебе будуть злими, то ми тебе у нашу гру не покличемо.
Брикулі раптом стало соромно, що він одразу не визнав свою помилку, а перекинув провину на сніжки, які, начебто, були злими. Він сказав:
- Друзі, насправді, мої сніжки були добрими та веселими, а це я зробив їх злими, тому що хотів показати вам свої спритність та силу. І я сам поводив себе, як злий гномик. Вибачте. Гномики послухали його та відповіли:
- Брикуле, все ж таки, ти показав свою спритність, коли тобі вдавалося швидко ухилитися від наших сніжок. І ти показав, що сильний, оскільки визнав свою погану поведінку і виправив її! З того часу Брикуля знає, що пишатися треба не тим, що ти сильніше того, хто сам по собі слабший або скромний, а тим, що вмієш виправляти свої помилки, домовлятися з іншими та робити добрі справи.