Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

Дитяча казка: Зайчина таємниця

Дитяча казка: Зайчина таємниця
 

Всі звірята ходили в лісову школу, сам тільки зайчик не збирався вчитися. Йому більше подобалося гойдатися на гойдалці й стрибати через ямки. А те, що не знає літер та цифр - не біда! Хитрий зайчик завжди просив кого-небудь в лісовому магазині допомогти йому прочитати назви і порахувати грошенята. А якщо отримував листа, то добрий ведмедик завжди читав зайчику вголос.

Але якось друзі зайчика вирішили, що час йому самому вивчити букви і цифри. Адже напевно так станеться, що зайчику потрібно буде терміново щось прочитати або порахувати, а нікого поруч не буде. Що тоді робити? Тому ведмежа, білочка і лисеня вирішили йому допомогти.

Якось вранці зайчик знайшов біля своєї нірки посилку. У ній лежало дві книжки і лист.

- Ведмедику, друже! Прочитай мені швидше, що там написано! - попросив зайчик.

- Зараз-зараз, - відповів ведмедик і поправив окуляри.

«Любий зайцю! Пише тобі чарівник Знаєць з казкової країни Розумнії», - прочитав ведмедик, - «Я хочу розкрити тобі одну важливу таємницю, яка в твоєму житті дуже знадобиться. Але для цього тобі спочатку потрібно вивчити дві цих книги. Коли ти дійдеш до останньої сторінки, то знайдеш карту. А за допомогою цієї карти відшукаєш скарб з таємницею».

- Таємниця, скарб! - заплескав у долоні зайчик, - давай швидше мені ці книжки!

Одна книжка називалася «Буквар». У ній були всі букви. Друга книжка називалася «Математика». У ній були цифри, які потрібно було додавати один до одного і віднімати один від одного.

Зайчику було непросто розібратися з цими книгами, але друзі ведмедик, білочка і лисеня йому допомогли. Минув деякий час, і зайчик вивчив обидві книги на зубок. Він знав всі букви, навчився читати слова і рахувати цифри. Це виявилося зовсім нескладно. Ось, нарешті, зайчик дістався до останньої сторінки. Йому було легко розібратися з картою, адже тепер він читав написи і міг підрахувати, скільки кроків йому потрібно зробити по дорозі до кладу. Але за компанію він взяв з собою своїх друзів.

Зайчик, ведмедик, білочка і лисеня легко подолали шлях до скарбу. Карта показувала, що він знаходиться в кінці лісу, біля найвищої сосни.

І ось, зайчик розкопав красиву старовинну скриню. А в скрині була записка, яку він прочитав сам:

- Любий зайчику! Ось і прийшов час розкрити тобі важливу таємницю. Тепер ти теж став одним з чарівників країни Розумнії! Ти навчився читати і рахувати, і ці навички дуже знадобляться тобі в житті. Вітаємо тебе в нашій команді! Твої друзі ведмежа, білочка і лисеня.

- Так це ви все придумали! - здивувався зайчик. - Значить, чарівника Знайця не існує?

- Існує! Ти і є чарівник Знаєць з країни Розумнії, - відповіли друзі. - Адже всі ми, хто вміє читати і рахувати, можемо стати чарівниками.

- Дякую вам, друзі, - сказав зайчик.

Відтоді він став ходити в лісову школу разом з іншими звірятами, і йому дуже подобалося вчитися і пізнавати нове.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас

Схожі статті

|

Дитяча казка: Надзвичайний Жако

Одного дня у міському парку з’явився дивний птах. Сірий, але не голуб. З великим дзьобом, та не ворон. З червоним хвостом, однак не півень.

Дитяча казка: Пригоди Мурашки

Мурашка повернувся додому пізніше за всіх, коли вже майже усі його сусіди полягали спати в мурашнику.

- Ти де був? - суворо запитав його мураха-сторож. – Ми за тебе хвилювалися.

Дитяча казка: Олівець-забіяка

В коробці з олівцями жив чорний олівець-забіяка. Часом він робив усілякі капості, наприклад, малював чорні плями на чужих малюнках. Або навмисно дряпав папір своїм гострим носом.

Дитяча казка: Пригоди Малюванчика у шкільному портфелі

У першокласниці Кіри було завдання написати в прописах слово «хлопчик». Однак Кіру того дня вкусила невидима, але настирна казкова мушка-лінивка. І замість того, щоб написати, дівчинка намалювала в зошиті хлопчика: голова – це коло, тулуб – це овал. Ручки та ніжки – чотири відрізки. Крючечки на голові – то волосся, ну і, звичайно, очі, ніс та ротик.