Календар вагітності та розвитку дитини

Новонароджений по місяцях

«Самостійна дитина: як навчити дітей упорядковувати власне життя» Вільям Стіксрад, Нед Джонсон

«Самостійна дитина: як навчити дітей упорядковувати власне життя» Вільям Стіксрад, Нед Джонсон

Надто любите свою дитину й тому не сварите її через домашку? Ваша дитина має проблеми з навчанням, синдром дефіциту уваги, страждає на гіперактивність або розлади аутистичного спектру? Намагаєтеся навчити чадо самоконтролю, але марно? Добре, що є ця книжка, бо ви мали б багато клопоту та дитячих сліз!

Автори розповідають, як батьки можуть допомогти своїм дітям уникнути стресу й не опустити руки. Їхні поради допоможуть дитині стати самостійною та підійти до межі дорослого життя (перед вступом до коледжу чи університету) з багажем необхідних знань та навичок. Усі історії, наведені в цій книжці, цілком реальні. Це історії дітей, батьків і педагогів, з якими авторам доводилося працювати протягом минулих років. Застосування наведених у книжці методик допоможе вашій дитині навчитися самостійності без істерик, ультиматумів та батьківського пресингу.

Уривок з книги

ФРАЗА «ВИРІШУВАТИ ТОБІ» — ЩО ВОНА НЕ ОЗНАЧАЄ

Самостійна дитина: як навчити дітей упорядковувати власне життяФраза «Вирішувати тобі» зовсім не означає, що діти мають отримати повну владу вдома і наймолодші попихатимуть усією родиною. («Хочу щодня шоколадний торт на вечерю!») У вас як у батьків є права і власні почуття, і не слід ними нехтувати. Якщо ваша п’ятирічна донечка аж нетямиться, вимагаючи піти до зоопарку, а ви втомилися, ми зовсім не пропонуємо вам негайно вести її туди. Якщо ваш шістнадцятирічний син хоче поїхати ввечері на концерт до іншого міста, а у вас є причини перейматися щодо його безпеки, довіртеся власним інстинктам. Як батьки ви мусите робити те, що вважаєте за доцільне, і пояснювати це своїй дитині. «Я не можу спокійно дозволити тобі ухвалити таке рішення. Це неправильно», — цілком прийнятна фраза. Або так: «Сьогодні черга твоєї сестри обирати фільм для перегляду. Ти обиратимеш наступного тижня».

Фраза «Вирішувати тобі» не суперечить обмеженням, які завжди є невід’ємною частиною виховання дітей. Якщо маленька дитина відмовляється полишати улюблене заняття (наприклад, гру в парку), ви повинні, зберігаючи спокій, продемонструвати співчуття та запропонувати вибір. («Ти не хотів би закінчити гру? Нам уже час іти, але я можу дати тобі ще п’ять хвилин, хочеш?») Якщо після цього маля знову каверзуватиме, цілком доречно сказати: «Візьмеш мене за руку чи понести тебе на руках?» Якщо дитина не погодиться піти з вами за руку, візьміть її на руки і віднесіть до автівки, навіть якщо вона пручатиметься і верещатиме. Перед наступними відвідинами парку можна сказати так: «Я піду в парк, але якщо ти дотримуватимешся правила: я тебе попереджаю за п’ять хвилин до того, як буде час іти, і ти потім не вередуєш. Я не хочу ганятися за тобою чи битися з тобою, і якщо знову виникне суперечка, ми не гулятимемо в парку кілька днів (або тиждень)».

Певна річ, підлітка, що пручається й борсається, навряд чи вийде взяти на руки, проте є різні способи встановити обмеження, коли це справді необхідно. Це можна зробити, чітко оговоривши те, що ми, батьки, готові для нього зробити. Наприклад, можна сказати підлітку, який витрачає купу часу на смс-листування, що ми не готові викладати за його телефонні рахунки шалені гроші. Ми маємо встановити чіткі базові правила, не забуваючи, що наша кінцева мета полягає не в тому, щоб виховати слухняну дитину, а в тому, щоб виховати дитину, яка розуміє, як успішно діяти та взаємодіяти у цьому світі.

Фраза «Вирішувати тобі» зовсім не означає, що дітям надається необмежений вибір. Насправді саме надання необмеженого вибору є дієвим способом викликати в дитини стрес. Діти почуваються у більшій безпеці, коли знають, що дорослі ухвалять за них ті рішення, які вони ще не готові ухвалити самі. Одна з причин, чому виховання дітей у дусі вседозволеності не є вельми ефективним, полягає в тому, що діти відчувають стрес, якщо їм доводиться робити те, до чого вони не готові. Ми знаємо, що діти почуваються найкомфортніше, коли навколишній світ здається їм безпечним. А це відбувається, коли ми створюємо для них передбачуване та структуроване середовище.

Ну й ще одне важливе зауваження. «Вирішувати тобі» — це аж ніяк не маніпуляція і не такий собі хитромудрий спосіб змусити дитину вважати, буцімто рішення ухвалює вона, хоча насправді це робите ви. Ваша мета полягає в тому, щоб бути чесними — саме так виникає довіра. Ви прагнете продемонструвати дитині, що поважаєте її. І якщо ви збираєтеся розвивати в ній самостійність, то просто маєте потроху делегувати дитині все більше повноважень.

Отже, що означає фраза «Вирішувати тобі»? От вам найпростіша відповідь: якщо йдеться про життя дитини, не треба вирішувати за неї те, що вона здатна вирішити сама.

По-перше, встановіть кордони, в межах яких ви можете дозволити дитині вільно маневрувати, не переймаючись за неї. Відтак починайте потроху розсувати ці кордони. Допоможіть дитині з пошуком інформації, необхідної для ухвалення обґрунтованого рішення. Якщо питання дискусійне й існують певні протиріччя, застосуйте методику спільного вирішення проблем, яку розробили Росс Ґрін і Дж. Стюарт Аблон: спочатку висловіть співчуття, а потім запевніть дитину, що не збираєтеся використовувати власну владу, щоб змусити її робити те, чого вона не хоче. Разом визначіть можливі рішення, які будуть комфортними для вас обох, і поміркуйте про те, як їх утілити в життя. Якщо рішення, на якому зупиниться дитина, буде не дуже безтямним, підтримайте її думку, навіть якщо цей вибір не збігається з вашими бажаннями.

Певна річ, люди по-різному розуміють слово «безтямний». Корисний критерій — це запитати, чи вважатимуть обраний варіант жахливим найрозумніші люди (наприклад, тітка чи дядько, вчитель чи тренер). Рішення дванадцятирічної дочки Ґреґа повернутися до державної школи аж ніяк не здається нам «безтямним». Можливо, матеріальна база там і справді гірша, ніж у тій приватній школі, куди батьки вирішили перевести дівчинку, і, можливо, там гірше викладають деякі предмети, але якщо дочка Ґреґа почувається комфортно і її оточують вірні друзі, цілком можливо, що вона краще вчитиметься і стане щасливішою. От якби вона вирішила, що хоче піти з дому і виступати з мандрівним цирком, — то була б геть інша справа.

Але існують певні ситуації, коли дитині не можна довіряти ухвалення правильного рішення. Якби дочка Ґреґа не зголошувалася прислухатися до аргументів за і проти і просити поради, їй не варто було б давати право самотужки ухвалювати рішення. Ваша дитина має бути готова вислухати і обміркувати варіанти. На цьому крапка.

Крім того, якщо у дитини серйозна депресія або суїцидальні нахили, все скасовується. Її здатність логічно мислити щойно зазнала негативного впливу, і головна передумова не діє — тобто у вас немає упевненості, що для дитини найважливіше, аби її життя склалося вдало. Люди у депресії не спроможні чітко мислити, оскільки депресія, зокрема, сплутує думки. Так само дитина не здатна адекватно зважити всі за і проти і дійти розумного рішення, якщо в неї алкогольна чи наркотична залежність чи схильність до самопошкодження. Інколи нам доводиться ухвалювати рішення за дітей, які тимчасово не здатні робити розумний обґрунтований вибір, але загального принципу це аж ніяк не скасовує.

Файли для завантаження

Цікавий матеріал для вас