- 01-11-2015, 00:05:01
#14109
Хвора на психічний розлад людина особливо беззахисна та потребує любові та допомоги як родини, так і суспільства. Важливо, щоб кожен усвідомлював, як важливо піклуватися про таких людей, відноситися до них з ласкою, це «божі люди». Тому і відповідальність за них особлива.
Коли людина хворіє на різні психічні розлади, і вже досягла 18 років, тобто, повноліття, може виникнути така ситуація, коли вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. У цьому разі постає питання про можливість цієї людини здійснювати свої цивільні права і виконувати цивільні обов’язки, тобто про її дієздатність чи недієздатність. Це важливо, коли мова йде про розпорядження майном, про прийняття подарунків, які мають велику вартість, прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 39 Цивільного Кодексу України «фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути визнана судом недієздатною у порядку, встановленому ЦПК України. Над нею встановлюється опіка».
У справах про визнання осіб недієздатними обов’язково призначається судово-психіатрична експертиза, під час неї експерти-психіатри вирішують питання про характер психічного захворювання особи та її можливість чи неможливість усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
У разі одужання чи значного поліпшення психічного стану хворої особи, яку визнано недієздатною, суд на підставі відповідних висновків судово-психіатричної експертизи може визнати її дієздатною (ст. 260 ЦПК України). Після такого рішення суд анулює також встановлену над нею опіку, і особа опікуна вже не має ролі в допомозі хворому.
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності чи обмеженої осудності, або вчинили злочин у стані осудності. А відповідно до ст. 13 Закону «Про психіатричну допомогу» - особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно - на її прохання або за її усвідомленою згодою, єдина мета цього – одужання особи.
Згідно з чинним законодавством України, органами опіки та піклування є виконавчі комітети районних і міських рад народних депутатів, які й призначають опікунів, і важливо, щоб опікунами були близькі родичі особи, які здатні піклуватися про неї.
Якщо особа визнана у встановленому законом порядку недієздатною, то відповідно до вимог Закону України «Про психіатричну допомогу» їй надається психіатрична допомога на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра. Таким чином, опікун дає згоду на лікування особи, і вважається, що особа лікується добровільно. Тож, суд в кожному випадку повинен ретельно перевіряти, чи є достатні підстави для примусового надання медичної допомоги, та приймати відповідне рішення.
Добре, якщо опікуни родині, але ними може стати будь хто, якщо хвора людина самотня. Важливо органам опіки та піклування перевірити особу опікунів, рівень доходів, матеріальний стан, запитати про те, чому і як вони вирішили стати опікуном саме цієї людини, запитати про наявність їх матеріального інтересу, щодо хворої самотньої особи. Важливо державним службовцям бути пильними, та обов’язково повідомити про особу, яка бажає позбавити хвору особу дієздатності, і яка не має відношення до родини хворого органи прокуратури.
Важливо, щоб на допомогу хворій самотній людини приходили уважні сусіди, якщо вони спостерігають, що самотню хору людину відвідують люди, які не мають жодного відношення до її родини. Часто буває, що до психічно хворих людей сторонні люди втираються в довіру, пригощають їх, обдаровують, намагаються погрозами або вмовляннями стати опікунами, аби вид їх імені розпоряджатися майном. У такому випадку обов’язково необхідно про це повідомити в органи прокуратури, внутрішніх справ.
Важливо знати, що особи, які судом визнані недієздатними, не втрачають але одержати майно у спадщину чи продати його вони можуть лише через свого опікуна. Тож, важливо дбати, щоб опікуном психічно хворої особи була людина, яка визнана родичем родини, нехай і далеким, яка зможе надати необхідний догляд за хворим.
Важливо, щоб органи опіки і піклування систематично відвідували хворого та переконувалися, що людина має затишок, харчування та догляд.
Якщо ж особа, проходить лікування в лікарні, а в неї є опікун, він повинен відвідувати хворого та надавати необхідні ліки та харчування, щоб це відповідало інтересам хворого.
Важливо, щоб кожна людина була доброю, гуманною, - з добрим серцем допомагала, при можливості, лікувальним закладам піклуватися про хворих - харчуванням, білизною, правовою допомогою, допомагаючи беззахисним людям гідно жити в складних умовах.
Коли людина хворіє на різні психічні розлади, і вже досягла 18 років, тобто, повноліття, може виникнути така ситуація, коли вона нездатна усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними. У цьому разі постає питання про можливість цієї людини здійснювати свої цивільні права і виконувати цивільні обов’язки, тобто про її дієздатність чи недієздатність. Це важливо, коли мова йде про розпорядження майном, про прийняття подарунків, які мають велику вартість, прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 39 Цивільного Кодексу України «фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути визнана судом недієздатною у порядку, встановленому ЦПК України. Над нею встановлюється опіка».
У справах про визнання осіб недієздатними обов’язково призначається судово-психіатрична експертиза, під час неї експерти-психіатри вирішують питання про характер психічного захворювання особи та її можливість чи неможливість усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
У разі одужання чи значного поліпшення психічного стану хворої особи, яку визнано недієздатною, суд на підставі відповідних висновків судово-психіатричної експертизи може визнати її дієздатною (ст. 260 ЦПК України). Після такого рішення суд анулює також встановлену над нею опіку, і особа опікуна вже не має ролі в допомозі хворому.
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності чи обмеженої осудності, або вчинили злочин у стані осудності. А відповідно до ст. 13 Закону «Про психіатричну допомогу» - особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно - на її прохання або за її усвідомленою згодою, єдина мета цього – одужання особи.
Згідно з чинним законодавством України, органами опіки та піклування є виконавчі комітети районних і міських рад народних депутатів, які й призначають опікунів, і важливо, щоб опікунами були близькі родичі особи, які здатні піклуватися про неї.
Якщо особа визнана у встановленому законом порядку недієздатною, то відповідно до вимог Закону України «Про психіатричну допомогу» їй надається психіатрична допомога на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра. Таким чином, опікун дає згоду на лікування особи, і вважається, що особа лікується добровільно. Тож, суд в кожному випадку повинен ретельно перевіряти, чи є достатні підстави для примусового надання медичної допомоги, та приймати відповідне рішення.
Добре, якщо опікуни родині, але ними може стати будь хто, якщо хвора людина самотня. Важливо органам опіки та піклування перевірити особу опікунів, рівень доходів, матеріальний стан, запитати про те, чому і як вони вирішили стати опікуном саме цієї людини, запитати про наявність їх матеріального інтересу, щодо хворої самотньої особи. Важливо державним службовцям бути пильними, та обов’язково повідомити про особу, яка бажає позбавити хвору особу дієздатності, і яка не має відношення до родини хворого органи прокуратури.
Важливо, щоб на допомогу хворій самотній людини приходили уважні сусіди, якщо вони спостерігають, що самотню хору людину відвідують люди, які не мають жодного відношення до її родини. Часто буває, що до психічно хворих людей сторонні люди втираються в довіру, пригощають їх, обдаровують, намагаються погрозами або вмовляннями стати опікунами, аби вид їх імені розпоряджатися майном. У такому випадку обов’язково необхідно про це повідомити в органи прокуратури, внутрішніх справ.
Важливо знати, що особи, які судом визнані недієздатними, не втрачають але одержати майно у спадщину чи продати його вони можуть лише через свого опікуна. Тож, важливо дбати, щоб опікуном психічно хворої особи була людина, яка визнана родичем родини, нехай і далеким, яка зможе надати необхідний догляд за хворим.
Важливо, щоб органи опіки і піклування систематично відвідували хворого та переконувалися, що людина має затишок, харчування та догляд.
Якщо ж особа, проходить лікування в лікарні, а в неї є опікун, він повинен відвідувати хворого та надавати необхідні ліки та харчування, щоб це відповідало інтересам хворого.
Важливо, щоб кожна людина була доброю, гуманною, - з добрим серцем допомагала, при можливості, лікувальним закладам піклуватися про хворих - харчуванням, білизною, правовою допомогою, допомагаючи беззахисним людям гідно жити в складних умовах.